Тема номера: ТОП 10 х 10 = ТОП 100

мистецьких подій та особистостей

ТОП-10 українських «живописних історій» року

ТОП-10 молодих відкриттів

ТОП-10 найдорожчих фотографів світу

ТОП-10 мистецьких премій у світі

ТОП-10 міжнародних арт-ярмарків та бієнале

ТОП-10 найдорожчих сучасних художників України

ТОП-10 «найвідкритіших» колекціонерів

ТОП-10 зіркових торгів року

ТОП-10 культурно-мистецьких подій в Україні

ТОП-10 арт-критиків і мистецтвознавців

Лондон.  У  мене  дві  доби. Sotheby’s,  Christie’s,  MacDou­gall’s, Bonham’s — найвідоміші аукціонні доми вишикувались у чергу.  Bond  Street,  King  Street, Charles  II Street, 11.00, 14.00, 19.00. Треба встигнути скрізь.

8  червня. У  залі — жодного  вільного міс­ця.  Sotheby’s  проводить мегаелітні  вечірні торги.  Їх  відкриває  наш  добрий  знайомий лорд Полтимор — зал зустрічає його апло­дисментами.

Ціни  відповідні:  рекордний  «Сільський ярмарок»  Кустодієва  при  естімейті  1—1,5 продається за 2,8 млн. фунтів.

Наступного дня, зранку, головна мета нашої поїздки —  аукціон «Російське  та  українське сучасне  мистецтво».  Трохи  хвилююся  — дебют  сучасних  українських  художників. Результати  відомі:  продано  майже  50%. Для  українців  —  зовсім  непогано.  У  росі­ян  — лише 30%. А слідом, у кулуарах — як аукціонний  пост­скриптум,  почали  купувати те, що залишилося. Прудкий де Пюрі оголосив,  що  буде  ще  аукціон  із  українцями — Christie’s щось планує на осінь. Із приємни­ми думками  та привабливими пропозиція­ми з Лондона прямую до Базеля.

Арт­життя.  Травень­червень  —  Венеційська бієнале,  «Арт­Базель»,  вересень  —  Мос­ковська  бієнале,  «Арт­Москва»,  жовтень — лондонський  «Frieze»  та  паризький  «FIAC», грудень  —  «Арт­Маямі»...  Зазвичай  у  ці місяці  життя  активних  гравців  світового  арт­-ринку — галеристів, колекціонерів, митців —   проходить  у  літаку.  Висока  скупченість всесвітньо  відомих  арт­ярмарків,  бієнале та специфіка професії не дозволяють бути стороннім  спостерігачем.  Ось  і  я  лечу  до Швейцарії, а думаю про наш «Арт­Київ».

Ювілейний,  40­й,  «Арт­Базель»  цього  року зібрав  300  галерей  з  усього  світу.  Не  раз говорила,  що  нам  треба  рости  до  «Арт­-Базеля», та визнаю, що різниця поки що  — астрономічна. Але ж рости  треба! Як  там у «Дао Де Цзин» — шлях у 10 000 лі почина­ється відразу під ногами.

Респектабельний  люд.  Навколо  червоні крапки... Криза? Може, десь вона і є, тільки не в Базелі. Ходжу по галереях, знайомлю­ся,  розповідаю  про  «Арт­Київ» —  працюю таким  собі  агітатором  від  українського АРТ­у.  І ви не повірите — галеристи реагу­ють! Чи  то  звучить переконливо,  чи  то  так діє пінчуківська артін’єкція. Навіть найгоно­ровіша лондонська White Cube говорить, що спробує привезти свого молодого надталановитого художника.

Оглядаючи  стенд  московської  XL,  спілкуюся  з  її  легендарною  господинею  Оленою Селіною,  яка  жваво  реагує  на  пропозицію взяти участь у «Арт­Києві». Вона єдина про­била сувору експертну раду «Арт­Базеля» й бере участь уже вп’яте. Цікаво, що художни­ки  — саме ті, що й у Російському проекті на Венеційській  бієнале.  У  Венеції  запалюють зірки — тут, у Базелі, їх задорого продають. Чому ж ніхто з українських галерей не при­віз нашого Чічкана?! Але то вже запитання риторичне.

Тож працюймо далі!

Із повагою та любов’ю,

Наталія Заболотна,

директор Українського дому,

керівник проекту  «ART­Ukraine»

Культурні цінності. Міжнародна арена. Інтеграція до світової арт-спільноти... Усе це вислови-штампи красномовних політиків, які «юзають» їх протягом останнього десятиліття.

Що ж маємо насправді? Міжнародний арт-ринок за залізною завісою українського законодавства. А вітчизняний? Вітчизняний — за 17 років незалежності — все ще в ембріональному стані. Ура-патріоти від політбомонду, попри власні розмірковування про національні культурні цінності, з тільки їм зрозумілих причин постійно блокують законодавчі ініціативи щодо відкриття вітчизняного арт-простору світові. Черговий номер «АРТ-Ukraine» виходить під знаком Sotheby’s. Уперше 13 українських художників зможуть представити свої роботи на Лондонських торгах. І таким чином, всесвітньовідомий аукціон уперше по-справжньому і, сподіваємося, надовго приходить в Україну й прориває її законодавчу АРТ-блокаду.

Появі Sotheby’s в Україні сприяла серйозна інформаційна «арт-підготовка».

І журнал «АРТ-Ukraine», який є співзасновником великих мистецьких акцій в Українському домі, доклав до цього чимало зусиль.

Я часто запитую себе: чи став би Енді Воргол Енді Ворголом, якби творив в Україні? Досі відповідь була — «ні». Адже успіх художника здебільшого йде поряд із комерційним успіхом. А комерційний успіх в Україні, з відомих причин, — надрідкісна річ.

Сьогодні ми робимо великий крок у бік відповіді — «так». Адже Sotheby’s стає провідником українського митця до міжнародного визнання та комерційного успіху. А держава має пишатися своїми митцями не лише після того, як вони підуть із життя (як це нерідко було досі). Культурним проривом охрестило керівництво Sotheby’s присутність яскравої тринадцятки наших сучасників на торгах у Лондоні.
Їх знаємо ми. Відтепер їх знатиме світ!

Наталія Заболотна,

директор Українського дому,

засновник журналу «ART-Ukraine»

Уже втретє розпочинаємо весну в Українському домі з Великого скульптурного салону.

Півторатонні прадавні кам’яні «баби», незважаючи на свій доволі поважний вік, прийшли й зайняли весь перший поверх. Прийшли  і вимагають: любові!
Витончені  бронзові  парижанки Джакометті, Мура, Арпа  з  колекції Воронова вторують: любові!

40  українських  скульпторів  із  третього  поверху  в  очікуванні шанувальників волають: любові!

Яка там криза, у нас — свято краси! Така концентрація справжнього мистецтва, що не витримав навіть Зураб Церетелі — прилетів із Москви.

У німецькому Мюнстері скульптори з усього світу збираються раз на десять років  (востаннє —  влітку  2007­го).  У  нас  немає  часу  чекати  2017­го — ми будуємо нове українське мистецтво, будемо збиратися щовесни,  і тримайся, Мюнстер­2017! І ми знову почуємо: Любові! Мистецтва! Справжнього!

Світ утомився від деструкцій та реконструкцій. Ми на початку нового століття, навіть тисячоліття — прийшов час збирати каміння та будувати з нього новий дім. Добрий час для митців.

Добрий  час  робити щось  нове. Навіть  традиційний  «Арт­Київ», що  його  так сварили  за  консервативність, пускає  з цього року молодий пагінець: листопадовий «Арт­Київ» буде цілком присвячений сучасному мистецтву, тому, що мистецтвознавці  називають  contemporary  art.  Ми  вже  зараз  розпочинаємо ґрунтовну підготовку: наступне число журналу вийде з англійською версією та буде презентоване на травневій передаукціонній виставці Sotheby’s, що вперше представлятиме сучасних українських митців, на «Арт­Москві», Венеціанській бієнале та «Арт­Базелі».

На  початку  літа,  4  червня,  відкриється  Fine  art  Ukrainian —  Міжнародний арт­ярмарок  традиційного мистецтва. У нас  такий  fine art, якого немає більше ніде  у  світі —  адже школа  втрачена. До нас  у Київ  іще приїжджатимуть на початку кожного літа шанувальники   мистецтва з усього світу. Радикали­революціонери — в листопаді, скульптори — в березні, антиквари — як завжди,  на початку осені. Встановлюється календар, за яким можна жити. І будувати нове українське мистецтво.

Із повагою та любов’ю,

Наталія Заболотна,

директор Українського дому,

керівник проекту  «ART­Ukraine»

Мало хто  із зацікавлених осіб заперечуватиме, що сучасне мистецтво останнім  часом  однаковою  мірою  викликає  «хулу  і  хвалу». Мистецтвознавці  академічної школи  скаржаться  на  неможливість  розгледіти художні традиції в «експериментальних програмах» нового покоління митців. У свою чергу «просунуті» художники нарікають на брак «просунутих» арт-критиків.

Однак, попри все, історія робить черговий виток. Сучасне мистецтво, яким ми його розуміємо  сьогодні,  з’явилося  століття  тому,  і  нині,  як  і  тоді,  воно  ставить  перед собою завдання сміливі й зухвалі. Стурбовані викликами нової епохи, ми вже не є враженими свідками, а лише констататорами сучасного арт-дійства.
Утім, і сьогодні не перестають дивувати люди, здатні не лише оцінювати мистецьку вагу тих, хто живе власним новаторством, а й вкладати тисячі й мільйони у творців – можливо, перспективних, а можливо, – й ні. Інколи саме вони – заможні та дивакуваті – відкривають нові горизонти для сміливих і креативних, залишаючись, на відміну від останніх, за кадром історії. Мабуть, не варто аналізувати, що спонукає цих людей – любов до мистецтва чи марнославство та амбіції. Адже завдяки їхнім чеснотам або так званим вадам, історія мистецтва нескінченна. І новий, 2009-й рік, що народжується на зламі світових економічних епох, неодмінно поповнить  її мистецтвом якісно новим і, безперечно, геніальним.

Із побажаннями добра, любові та краси,

Наталія Заболотна,

керівник проекту «Аrt-Ukraine»,

директор Українського дому

Нам один рік! Уже один, чи лише один? Так чи інакше, але в день народження хочеться чогось особливого. Навіть коли ти ледь виборсався з колиски. І навіть коли твій день народження припав на останні, й уже досить холодні осінні дні. Це «щось особливе» — щось, чого досі не було, щось саме до дня народження — і знайде читач у цьому числі нашого журналу. Але про це трохи згодом...

У день народження, який припав на кінець осені, навіть похмурий день здається теплішим і сонячні промені, помітні лише імениннику, іноді пробиваються через кумуленімбуси — купчасто-дощові хмари. Саме останні, як стверджують метеорологи, своїми вершинами часто піднімаються до неймовірної висоти.

Ось і журнал «Арт-Юкрейн», який протягом року минулого був вашим надійним путівником по мистецьких вершинах, сьогодні друкує власний рейтинг 50-ти найвпливовіших особистостей у сучасному українському мистецтві. Мабуть, це і є те особливе, що ми можемо подарувати читачеві на наше спільне з ним свято.

Кілька слів про те, як народжувався «Арт-Юкрейн». Коли виникла думка про видання мистецького журналу, песимістів було значно більше, ніж оптимістів. Але минув рік — і Ви тримаєте в руках сьоме число журналу, що виходить накладом у десять тисяч примірників. «Журнал для елітного читача» виявився цікавим для багатьох і швидко перетворився на журнал для всіх, закоханих у мистецтво чи просто небайдужих до нього. У деяких регіонах навіть утворилися черги та списки бажаючих отримати журнал, і нам довелося значно розширити мережу його розповсюдження.

Чим жив і що планує «Арт-Юкрейн» на майбутнє? І надалі бути співорганізатором таких резонансних щорічних форумів, як «Арт-Київ», «Великий скульптурний салон» і «Великий антикварний салон». Цей номер присвячено сучасному мистецтву, адже виходить він напередодні масштабного мистецького проекту «Арт-Київ 2008». «Арт-Юкрейн» планує також щорічно публікувати низку рейтингів у різних напрямках мистецтва, інформувати читачів про здобутки, тенденції розвитку, проблеми в царині сучасного мистецтва й ринку антикваріату, тримати руку на пульсі світових мистецьких подій.

Чого журнал не планує — так це спочивати на лаврах. Рік позаду. В цілому ми ним задоволені, а feci quod potui, faciant meliora potentes!*
*Хто може, нехай зробить краще!

Наше захоплення минулим і непідробна цікавість до нього часто обумовлені не стільки дійсністю, скільки легендами та власною фантазією. Інколи уява створює романтично-сентиментальні картини, змальовані далеко не з реального життя офіційно визнаних геніїв. Злидні, сварки, любовні пригоди та музи-натурниці нерідко залишаються за кадром (Хоча ні, образ останніх якраз збережений для поколінь). Але, врешті, що значить ця миттєва дріб'язковість у порівнянні з іменами, народженими зламом епох. Ми вільно почуваємось у хмільному тумані Паризької школи, оскільки її герої — абсолютно різні, та однаково прекрасні — залишили по собі реальний спадок, що став воістину золотим фондом світового мистецтва. Пабло Пікассо, Амадео Модільяні, Костянтин Бранкузі, Хаїм Сутін, Ханна Орлова, Осип Цадкін, Моїс Кислінг, Олександр Архипенко, Марк Шагал! Усі вони стануть ближчими до нас, адже 4 вересня Український дім спільно з журналом «Аrt-Ukraine» відкривають «Перший Великий антикварний салон-2008», який представить твори яскравих представників зіркової Паризької школи. А ще українська дерев'яна скульптура та православна ікона XVI—XVIII століть і колекції-візитівки 45 провідних антикварних галерей України не полишать байдужими поціновувачів мистецтва — старовинного і вишуканого.

Довгоочікуване літо стрімко гортає власні акварелі, з кожним днем додаючи глибини кольору в забарвлення озер, квітів, сонця… Повітря наділене особливою прозорістю, і ластівки віртуозно викреслюють свою пта- шину «графіку». Саме зараз починаєш розуміти, як важливо радіти кожній миті життя, цінувати кожну зустріч, яка може обернутися дарунком

Долі. Ми вдячні їй [Долі] за можливість спілкуватися з вами, шанувальниками мистецтва, витонченого і вічного. Сподіваємося, що липневий номер «AРT-Ukraine» додасть яскравих барв вашим літнім враженням та приємних відкриттів у царині мистецтва.

Ми ж повсякчас відчуваємо, як ви віддаровуєте свою увагу. І це для нас безцінний Подарунок. Спасибі вам, шановні читачі, за діалог.

Мрія і реальність, фантазія і дійсність, бажання і можливості… Відстані між цими поняттями для декого дорівнюють життю. Для декого, але не для нас. «Арт-Київ», «Великий скульптурний салон», журнал ART-Ukraine, є підтвердженням того, що мріяти потрібно – мріяти обережно, але наполегливо.

«Великий скульптурний салон» встановив рекорд відвідуваності мистецьких акцій останнього десятиліття. Роден, Архипенко та Пінзель продемонстрували свій магічний вплив на чутливі українські душі.

Здається, тепер ми могли б зупинитися і перепочити. Та мрії знову не дають нам спокою. І мистецьку весну в Українському домі продовжує найбільша в історії України виставка робіт Марії Приймаченко з приватних колекцій. Так Український дім святкує п’ятнадцяту річницю свого заснування. І вже у вересні запрошує Вас, поціновувачів мистецтва старовинного і вишуканого, на «Великий антикварний салон-2008».

Роден був самотнім до того, як прийшла до нього слава. І слава, можливо, лише поглибила його самотність. Бо слава, врешті-решт, - лише сукупність усіх непорозумінь, що накопичуються навколо нового імені… Цими словами розпочинається книга Райнера Марії Рільке «Огюст Роден». І важко повірити, що майстер, таланту якого вже друге століття поспіль вклоняється людство, свого часу зустрів хвилю непорозуміння.

Неймовірним здається і той факт, що блискучого скульптора Олександра Архипенка, вартість робіт якого сьогодні на світових аукціонах сягає мільйонних відміток, на батьківщині було оголошено персоною нон грата.
Майже нічого не відомо про загадкового Майстра Пінзеля. Окрім того, що творив він три століття тому, ставши неперевершеним скульптором доби українського бароко.

Сузір’я геніїв – Огюсь Роден, Олександр Архипенко, Майстер Пінзель і його школа – буде вперше представлено на «Великому скульптурному салоні-2008».

А що стосується самотності і непорозуміння, то, можливо, вони є невід’ємним сусідством геніїв, яких визнають лише у майбутньому. Саме тому, ми з пієтетом ставимось до сучасних митців. І «Великий скульптурний салон» під своїм крилом об’єднає геніїв визнаних і майбутніх. Тож нехай стане коротшим шлях останніх до визнання.

Напередодні Нового року в Україну прийшли перші холоди, а в українському арт-середовищі, як і раніше, досить спекотно. Пройшов , але все ще на слуху, «Арт-Київ-2007» (одним із організаторів виступив наш журнал). Сколихнувши мистецькі кола і створивши інформаційний привід для преси, фахівців від мистецтва і тих, хто вважає себе таким, він став точкою відліку нової ери в українському мистецтві. До арт-тусовки долучається все більше українського істеблішменту: не бути в курсі останніх арт-подій поступово стає mauvais ton.

У столицю зачастили представники провідних аукціонних домів «Sotheby’s», «Christie’s», «MacDougall’s». Що робити – росте в ціні українське мистецтво, та й серед покупців на світових аукціонах все більше громадян України та Росії. «Все повертається на круги своя». Адже хоча перший аукціон «Christie’s» відбувся 5 грудня 1766 року, коли торгували прасками та постільною білизною, та найбільшим аукціонним домом він став лише після торгів колекції Роберта Уолпола, головним покупцем на яких була Катерина Велика, що збирала живопис для Ермітажу.
Вже традиційно в журналі «ART-Ukraine» - про світові аукціони та головні мистецькі події. Наші журналісти представлять репортажі з міжнародних форумів «Art-Zurich-2007», FIAC (Париж), «pAn Amsterdam» (Нідерланди), виставок у Staedel museeum (Франуфурт) і Музеї сучасного мистецтва (Валенсія).

Серед головних тем номера – унікальний Пархомівский музей, шедеврам якого заздрять провідні музеї світових столиць, проблема «викраденого арту» (йтиметься про викрадені в Україні шедеври образотворчого мистецтва), скульптурний салон, що представляє «українського Мікеланджело» Іоанна Пінзеля та молодого скульптора Михайла Вертузова. Поціновувачів живопису не залишить байдужими історія переплетення доль відомого українського художника Івана Труша та видатної поетеси Лесі Українки, розповідь про мистецький шлях Федора Захарова та вплив картини Ганса Гольбейна на творчість Федора Достоєвського.

Другий номер журналу виходить напередодні Нового року й світлого свята Різдва Христового, тож колектив редакції вітає Вас, дорогі наші читачі, із цими святами й бажає Вам міцного здоров’я, успіхів і процвітання.

Шановні поціновувачі прекрасного!

Ми щасливі. Адже ми знову отримали нагоду поспілкуватися з людьми, яким небайдуже мистецтво. Саме так – знову. Наше знайомство вже відбулось рік тому, коли в Українському домі стартував грандіозний «Арт-Київ-2006», а навесні цього року – «Великий скульптурний салон». Ви, буз сумніву, мали змогу насолодитись багатою палітрою творів українських митців.

Ми, організатори великих культурно-мистецьких проектів, не можемо лишитися осторонь процесу становлення цивілізованого арт-ринку. Тому ідея видання сучасного мистецького журналу продиктована часом.

Відтепер про сучасне мистецтво і антикваріат, про колекції і колекціонерів, про аукціони світові та вітчизняні, про знакові події культури цікаво і достовірно в журналі «ART -Ukraine».

Журнал «ART -Ukraine» - Ваш путівник до мистецьких вершин!