Журнал ArtUkraine липень - серпень 4(11)/2009 - Журнали - Журнал ArtUkraine «Ваш Путівник до мистецьких вершин»

Лондон. У мене дві доби. Sotheby’s, Christie’s, MacDougall’s, Bonham’s — найвідоміші аукціонні доми вишикувались у чергу. Bond Street, King Street, Charles II Street, 11.00, 14.00, 19.00. Треба встигнути скрізь.

8 червня. У залі — жодного вільного місця. Sotheby’s проводить мегаелітні вечірні торги. Їх відкриває наш добрий знайомий лорд Полтимор — зал зустрічає його аплодисментами.

Ціни відповідні: рекордний «Сільський ярмарок» Кустодієва при естімейті 1—1,5 продається за 2,8 млн. фунтів.

Наступного дня, зранку, головна мета нашої поїздки — аукціон «Російське та українське сучасне мистецтво». Трохи хвилююся — дебют сучасних українських художників. Результати відомі: продано майже 50%. Для українців — зовсім непогано. У росіян — лише 30%. А слідом, у кулуарах — як аукціонний постскриптум, почали купувати те, що залишилося. Прудкий де Пюрі оголосив, що буде ще аукціон із українцями — Christie’s щось планує на осінь. Із приємними думками та привабливими пропозиціями з Лондона прямую до Базеля.

Артжиття. Травеньчервень — Венеційська бієнале, «АртБазель», вересень — Московська бієнале, «АртМосква», жовтень — лондонський «Frieze» та паризький «FIAC», грудень — «АртМаямі»... Зазвичай у ці місяці життя активних гравців світового арт-ринку — галеристів, колекціонерів, митців — проходить у літаку. Висока скупченість всесвітньо відомих артярмарків, бієнале та специфіка професії не дозволяють бути стороннім спостерігачем. Ось і я лечу до Швейцарії, а думаю про наш «АртКиїв».

Ювілейний, 40й, «АртБазель» цього року зібрав 300 галерей з усього світу. Не раз говорила, що нам треба рости до «Арт-Базеля», та визнаю, що різниця поки що — астрономічна. Але ж рости треба! Як там у «Дао Де Цзин» — шлях у 10 000 лі починається відразу під ногами.

Респектабельний люд. Навколо червоні крапки... Криза? Може, десь вона і є, тільки не в Базелі. Ходжу по галереях, знайомлюся, розповідаю про «АртКиїв» — працюю таким собі агітатором від українського АРТу. І ви не повірите — галеристи реагують! Чи то звучить переконливо, чи то так діє пінчуківська артін’єкція. Навіть найгоноровіша лондонська White Cube говорить, що спробує привезти свого молодого надталановитого художника.

Оглядаючи стенд московської XL, спілкуюся з її легендарною господинею Оленою Селіною, яка жваво реагує на пропозицію взяти участь у «АртКиєві». Вона єдина пробила сувору експертну раду «АртБазеля» й бере участь уже вп’яте. Цікаво, що художники — саме ті, що й у Російському проекті на Венеційській бієнале. У Венеції запалюють зірки — тут, у Базелі, їх задорого продають. Чому ж ніхто з українських галерей не привіз нашого Чічкана?! Але то вже запитання риторичне.

Тож працюймо далі!

Із повагою та любов’ю,

Наталія Заболотна,

директор Українського дому,

керівник проекту «ARTUkraine»