14 травня у розкішних залах Музею західного та східного мистецтва ім. Ханенків приймали гостей із Лондона. Аукціонний дім Sotheby’s уперше представив в Україні топ-лоти червневих торгів російським мистецтвом.
До Києва спеціальним авіарейсом привезли 23 полотна російських та українських авторів XIX – поч. XX століття. І хоча, як справедливо зауважив директор представництва Sotheby’s в СНД Михайло Каменський, у XIX столітті українське і російське мистецтво розвивалося в рамках єдиної імперії, внаслідок чого художників цього періоду складно розмежувати за національною ознакою, втім, із легкої руки відомого дослідника авангарду Дмитра Омеляновича Горбачова, деяких авторів початку XX століття представники Sotheby’s уже впевнено називають українськими – Богомазова, Екстер... Власне, на прев’ю була представлена лише одна картина Олександри Екстер «Жінка з птахами » (1927–1928 рр.; естімейт: $ 895–1290 тис., та ще картина на українську тематику російського майстра Володимира Маковського «Молода українка», написана в одну з його численних подорожей в Україну (естімейт: $ 50–70 тис.). Топлотом російських торгів була картина Наталії Гончарової «Натюрморт із фруктами», попередньо оцінена в $ 4–6 млн.
Українське мистецтво набирає все більшої ваги на найзначніших світових аукціонах, хоча експерти Sotheby’s згодні з тим, що українські майстри, такі як Василь Кандинський, усе ще недооцінені, утім, ціни на твори таких авторів, як Богомазов та Екстер, стрімко наближаються до своїх реальних значень, і роботи саме цих майстрів становлять сьогодні найбільший інтерес для українських покупців на торгах Sotheby’s (у 2005 році «Абстрактний пейзаж» Богомазова було продано за рекордні $1,2 млн.).
Утім, окрім відомих світові майстрів авангарду, українське мистецтво могло б бути представлене на Sotheby’s значно ширшим переліком імен.
«ART-Ukraine» запитав у голови відділу російського мистецтва Sotheby’s у Лондоні Джо Віккері [5], чи стежить Sotheby’s за власне українським мистецтвом середини ХХ століття, яке користується величезною популярністю в самій Україні і прекрасно продається на внутрішніх аукціонах, і чи не планує виходу таких імен, як Глущенко, Шишко, Ерделі та інших майстрів на лондонські торги.
«Це дуже цікава для нас тема, однак поки що для появи цих майстрів на наших аукціонних торгах немає відповідного імпульсу, причому цей імпульс має виходити з самої України: якщо хтось виставить твори цих майстрів на торги, то ми будемо це лише вітати. Треба розуміти, що левова частка покупців на торгах – власне росіяни та українці, і якщо ці автори прекрасно продаються всередині країни, то, очевидно, не визріває потреба в тому, щоб якось змінювати ситуацію».
Так само стрімко вриваються на світові аукціони українські колекціонери. І якщо їхня частка на російських торгах Sotheby’s іще рік-два тому була мізерною, то сьогодні, за визнанням Джо Віккері, постійних покупців з України на торгах близько двадцяти, і вони становлять від 10% до 20% усіх покупців. Тих же, хто все активніше цікавиться аукціоном в Україні, але ще не бере участі в реальних торгах, за словами Джо Віккері, – понад сотню. Очевидно, що такий масштаб зацікавлення зумовлює для Sotheby’s потребу активно працювати в Україні. З іншого боку, представники Sotheby’s зауважують, що українське законодавство у сфері переміщення культурних цінностей не сприяє розвитку арт-ринку, розглядаючи твори мистецтва як товар, незалежно від художньої цінності. Голова Sotheby’s в СНД, росіянин Михайло Каменський [6] переконаний, що коли українське законодавство перестане обкладати податками ввезення та жорстко обмежувати вивезення культурних цінностей з України, так, як це вже сьогодні є в Росії, то результат такого кроку буде прямо протилежний побоюванням чиновників – в Україну хлине потік мистецьких цінностей.
«ART-Ukraine» поцікавився у пана Каменського, чому Sotheby’s настільки зацікавлений у зміні українського законодавства, адже інтерес українських покупців до лондонських торгів стрімко зростає, незалежно від перешкод, що їх чинить законодавство, і сам Аукціонний дім не особливо мало б хвилювати, яким чином придбані українцями твори мистецтва потраплять в Україну і чи потраплять туди взагалі, а не осядуть за кордоном, як це вже часто трапляється сьогодні.
Михайло Каменський: «Ми можемо міркувати лише в законодавчому полі – всього, що виходить за межі цього поля, Sotheby’s не сприймає. Можу стверджувати, що лібералізація українського законодавства у цій сфері приведе до шаленої активізації арт-ринку: в 10, 50, 100 разів! Власне так, як це сталося в Росії. Це зростання там відстежується, фіксується статистично – люди не бояться «світитися». Якщо те ж саме відбудеться тут, це сприятиме зростанню музейних та колекційних фондів у вашій державі. Адже люди, готові вкладати кошти у твори мистецтва і купувати їх не лише для себе, а й для музеїв, охочіше робитимуть це, не втрачаючи грошей на податках та хабарах. Вони робитимуть це як вільні громадяни, які свою власність хочуть безперешкодно привезти до себе додому.
Sotheby’s зацікавлений у тому, щоб усе поступально розвивалося, оскільки ми не виключаємо, що через певний час проводитимемо свої аукціони в Києві. За сприятливого законодавства це було б зручно і нам, і українським колекціонерам. Навіщо ганяти людей у Лондон, якщо ми все можемо привезти сюди? Звичайно, є певна частина колекціонерів, які звикли купувати твори мистецтва на наших аукціонах у Лондоні, НьюЙорку чи інших містах, де ми організовуємо торги. Але є інша, значно більша кількість потенційних покупців, які через різні причини не купують там, але купуватимуть тут».
Безумовно, Україні давно пора вже представляти своє мистецтво на окремих, українських, торгах на світових аукціонах. Однак для того, аби це стало можливим, необхідний серйозний розвиток арт-ринку, насамперед, в Україні. Без зміни законодавства це навряд чи станеться. А поки що Sotheby’s освоюється в Україні. У цьому, за словами численного лондонського десанту, який привіз топлоти до столиці України, їм особливо допомогли директор Музею Ханенків Віра Виноградова, яка, за словами Михайла Каменського, оточила гостей «музейно-материнською» турботою, а також директор Українського дому Наталія Заболотна, чия опіка була «музейно-сестринською».
Роксолана Галич
P.S. Коли верстався номер, стали відомі підсумки червневих торгів Sotheby’s, про передаукціонний показ топ-лотів яких ми писали вище. Загальна сума, виручена за твори українських та російських майстрів, склала 30 525 775 фунтів стерлінгів.
